А я згадую Карпати…

Шурхоче  місто,  а  я  згадую  Карпати,
Повітря  чисте,  нас,  Яремче,  звук  пісень,
Вузький  місток,  етнічний  ринок,  де  гуляти
В  гірському  затишку  хотілось  цілий  день.
Авто  сигналять,  а  я  згадую  трембіту,
Її  прекрасний,  неземний,  протяжний  спів,
Який,  здається,  зараз  вийде  на  орбіту,
Крізь  тло  матерій  із  невидимих  світів.
Шумлять  дороги,  а  я  згадую  ту  річку,
Що  ніжно  бризками  торкалася  до  ніг,
Як  ми  на  кущик  пов'язали  нашу  стрічку,
Глінтвейн  з  корицею,  красу  гірських  доріг.
Холодний  вітер  і  дощить,  а  я  в  Карпатах,
У  тому  дні,  де  сяє  сонце  для  нас  двох,
Де  наші  тіні  у  багряних  вічних  шатах
Гуляють  стежками  між  натовпу  епох.
***






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Sukhovilova