Так тепло, хоч Покрова обцвіла
Рясним жовтогарячим падолистом,
Ми ще купаємось у сонця промінцях
Та славимо красу оцю одвічну.
Калина, мов дівчина молода
Дає червоні щоки цілувати
Теплому вітерцю, який літав
І чемно запросив потанцювати.
Шипшина, хоч колюча та усе ж
До себе кличе, щоб плодів нарвати.
Смакуйте ягідками глоду теж,
Що обліпили кущ, легко дістати.
Достигла також чорна бузина,
Варення з неї і смачне й корисне.
Це щедра осінь пригощає нас,
За ці дари їй дякуємо, звісно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський