Не журавлиний клин –
Літа мої летять
Між хмар важких і блискавиць шалених.
Назустріч – часу плин
І простір для звитяг –
То доля, що призначена для мене.
Не журавлиний клин
Чорніє поміж хмар –
Журба моя за тим, що вже минуло,
А там – гіркий полин,
І спека, і зима,
І роки, що екватор перетнули.
Не журавлиний клин
Тривожно прокричав –
Пісні останні осені моєї,
І сльози потекли,
Втопивши всю печаль,
Щоб я не поверталася до неї.
8.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2020
автор: Ганна Верес