Вміти б розрізнити: щирість чи лукавство?
Хоч усі бажають у Небесне Царство, ―
Але Царство Боже чи живе у нас?
Лицемірство в серці ― це хиткий каркас.
І ота бацила нищить людські душі:
Вони кам“яніють і стають байдужі.
Тільки Боже Слово, як отой рентген,
Виявить насправді грішний елемент.
Нині перевірмо ми свої серця,
Хай не буде в когось підступного лиця.
Що для себе хочеш, те й комусь бажай,
Мірками Ісуса з ближнім поступай.
Лицемірство нищить найперш його творця,
Щоб ворога любити сил проси в Христа.
Того, хто інакше думає, ніж ти, ―
Заповідь Господня: і його люби.
Не лукав, не треба, як «любить втомився»,
Напевно й не любив, лише притворився.
Поки що Бог просить: й ворога люби!
Чи від лицемірства справді вільний ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2020
автор: Лілія Мандзюк