* * *
Ще не зимно, вогкість лине
Опоясана туманом.
Зістрибнув із неба ранок,
Пахне дощиком й полином…
Лісова стежина в злоті,
Злотне небо в листі п’янім.
Осінь спіла при вітанні,
З павутинням у волотті.
Небеса так близько, в серце
Заглядають сизим оком.
На Мангупі спить фортеця…
Крізь віки кричить сорока…
13.10.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: Променистий менестрель