Зажурилась матінка-лебідка,
Щось від сина вісточки нема,
Він на сході, де іде війна,
Там іще чиїсь рідненькі дітки.
Зажурилася лебідонька-матуся,
Молиться за сина ніч і день.
Хай до Господа молитва та дійде,
Стане син на батьківськім порозі.
Журиться й не спить лебідка-мати,
Про синочка думає свого,
Прагне вона тільки одного,
Щоб скоріше вже його обняти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський