Біжать ромашки й маки –
За ними васильки,
Мої дитинства знаки,
Мій краю на віки.
І стукотять колеса,
Та тіло завмира,
Душа летить над плесом
Туди, де знала рай…
А в селах край дороги
Хатиноньки батьків,
Бо діти – в руки ноги
У пошуках світів
Щасливіших, хоч дальніх,
Бо ж сам на сам з життям.
Пошли їм, Бог, кохання
Й додому вороття…
26.05.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Променистий менестрель