Вона забилася в куток і перелякано дивилася на них, але все ж її схопили...Шалений крик спротиву розійшовся по всьому приміщенні. Вся її родина вже стала їхньою жертвою, навіть діти...вона це бачила…Боротися вже марно...Без будь-якої краплі жалості гостре залізо увійшло прямісінько у невинне серце…Смерть накрила змучену тривалим насильницьким полоном душу…
–Смачного!– сказав офіціант, подавши стейк гостям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Іля Яр