Легенька шаль і шляпка до лиця,
Шляхетна пані в кружев'яній сукні.
Диво - малюнок справжнього митця,
Мені лишає риси незабутні.
Блакитні очі, моря глибина,
Русяві завиточки із волосся.
Поміж усіх людей, вона одна,
Її таку, зустріти довелося.
Уста всміхалися мені щораз,
Як на стежині з нею зустрічались.
Хотілось декілька сказати фраз,
Та літери весь час кудись дівались.
А серце виривалося з грудей,
Невже у пані цю я закохався.
Цей голос, як співає соловей,
Щоночі уві сні мені ввижався...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)