прогуляйся цією спокійною місциною на схилі дня.
не бійся перейти чиюсь дорогу.
боги, здається, в гуморі; погода співає "радуйся",
старі ворони крячуть, літаючи виключно прямо.
були часи, коли кохання було законом.
були часи, коли законів взагалі не було ніяких.
складено всі ритуали, зламано всі огорожі,
я користуюся карткою heaven express.
бачиш? я креслю заповідану лінію джунглів –
ти не повинна за неї заходити.
а я за твої не заходжу: навіщо мені проблеми?
ти ж знаєш: я – старий контужений зрадник.
ось вона, заповідана лінія джунглів.
якщо ти через неї переступиш,
ти переступиш через моїх друзів.
навіщо їм зайві клопоти? вони всі – так само
поранені старі каліки-зрадники.
запашного, як свіжа хлібина, вечора,
на цій священній землі
привиди предків скирдують місячне сяйво.
великі коти, що тиняються в твоїй голові –
втрачені для китаю. краще лишити їх мертвим.
боги, здається, в гуморі – дозволь, я напишу
ще одну книгу джунглів з карткою heaven express.
гори оживуть, і стрясатимуть це місто.
велика мати зателефонує тобі зі сховища.
їй не потрібні катастрофи, стихійні лиха тощо,
але вона так само хвора, стара та віроломна
wounded, old and treacherous, jethro tull
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Alisson