Це дивовижно так, що я тебе кохаю -
Тебе далекого, далекого тебе!
Чуття моє солодшим є від короваю.
Ти моє сонце, моє небо голубе.
Ти місяць мій у сяйві зоряної слави.
Сопілка серця, що не стишує мотив.
Мій журавель у небі, річка й переправа,
Моя зупинка між мирської суєти.
Чому люблю тебе, не в силах пояснити,
Ти одночасно моя слабкість і броня.
Не знаю, як могла колись без тебе жити.
Бо ж ти мій кисень, яким дихаю щодня!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)