Повези чи на довго, чи трішки,
Без різниці, в який ліс, куди,
Хоч по ягоди, хоч по горішки,
Хай там мухи дзижчать й оводи.
Знаю, в лісі вужі і гадюки,
Їх я іншим шляхом омину,
Купи сміття лишили падлюки,
Я по них шлях із лісу знайду.
Із землі визирають маслята,
І червиві й такі є як слід,
Туди, мабуть, ганяють малята,
Обривати і яблука й глід.
Між червоних шапок у крапинку,
У голках хвої білі стоять
Повези, повези на хвилинку,
Про грибні місця буду мовчать.
22.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч