Заграли осені вітри
свої музики...
Ворони дивляться згори,
пока без крику...
Дерева поки що стоять
густі зелені.
А квіти зранено квилять
вже невеселі...
Тумани котяться навкіс,
лякають ранки...
Ще сонце зігріває світ,
промінням ярким...
Знеможені снуються дні
та вже короткі...
А ночі тихі й чарівні,
в них сни солодкі...
Сидять на груші голуби,
воркують тихо...
А на траві в мене гриби,
заснуло лихо...
Заграли осені вітри,
осінні гами...
І краплі капають згори
уже дощами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: геометрія