кілометри в нікуди, кілометри нізвідки –
дівочки-квіточки акуратними лініями
на проспекті, овіяному духом ура-парфумерії.
я, скинувши газ, гукаю: "вітаю!" –
швидкі цікаві очі зметнулися, й знов обважніли:
вони не побачили в мені покупця.
в нас тут побачення, дядьку. мабуть, вам краще піти.
не буди мене. я падаю за власним протоколом.
широка лінива спіраль провадить мене до ранку.
хто там? я вас не чую: мої вуха заліплено воском.
аж ось безперечні ранкові дзвони
несподівано кличуть мене
відкинути мрії, щоб миритися з сірим днем.
десь обслуговував столики – мав чайові рублями.
обертати вино на воду – все, що я міг робити.
тишу в моїй голові розколювали корпоративні
гулянки, де риба та хліб споживалися непомірно.
вниз по спіралі з прискоренням. все, я кидаю віжки.
скажений атракціон! світ миготить в очах.
я шугаю в об'єднаних барвах вже неземних палітр,
славетні художники людства кричать і тікають в паніці
spiral, jethro tull
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2020
автор: Alisson