ЇЇ ПЕЧАЛЬ

Як  розділити  повсякденну  втому  
У  доленосному  полоні  мрій?
Її  печаль  у  дубі  молодому,  
Обвитому  ліанами  надій.

Прихована  у  золотистій  кроні  —
Вигойдують  розпущені  вітри,
Вмостилась  королевою  на  троні
В  обіймах  листопадної  пори.

Дощем  вихлюпує  жалі  в  мінорі,
Розкидана  по  світу  —  тут  і  там.
Печаль  осіння  у  земній  покорі,
Як  докір  літу,  юності,  літам.                    20/10/20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2020
автор: Lana P.