Вже не болить

В  моєї  кави  мигдалевий  запах,
А  ти  шепочеш  ніжно  так  "люблю".
На  струноряд  душі  зробивши  замах,
Завоював  цю  арфу  з  кришталю.
 
І  сердце  б'ється  швидко,  аж  до  болю  -
Пік  хвилювання  подих  мій  зірвав.
Свідомість  втратила  свою,тепер  і  волю,
Від  слів  кохання  кругом  голова

Лиш  одного  тебе  люблю,  коханий,
І  бачу  твої  очі  уві  сні.
Все,  що  болить,  сказав  ти  -  перестане.
(Мовляв,  корсети  просто  затісні...)

Та  розкололася    давно    моя  егіда  -
В  моєї  кави  запах  ціаніду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2020
автор: Вєра Євгеньєвна