Здавалось, ніч молитвою шепоче,
Про світле все, доступне лиш мені.
Тумани снів, немов великі зодчі,
Будують мрії щирі, вогняні.
Світанки серця… ті, що очі-в-очі…
Картинками в осінньому вікні…
Дрижали зорі у обіймах ночі,
А місяць із-за хмари бовванів
Вже в серці – холод…ніби матіоли
Загибель… щемний осені фрагмент…
І втома листям падала додолу
Зів’ялим, кволим, знищеним ущент,
Та осінь вкриє золотом довкола
Під притаманний тільки їй акцент…
(Картина Анни Колос "Листопад" 2018р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка