На колоді біля тину
Посідали молодички,
Обговорюють Галину
(Це уже ввійшло у звичку).
-Наша Галька - та ще птиця,-
Каже Вірочка поважно,-
Хитра, як ота лисиця,
І в коханні легковажна.
-Свою пристрасть не ховала,-
Мовила єхидно Віка,-
За п’ять років уже мала
Аж чотири чоловіки.
Перший - знав усі ремесла,
Другий, Єрофей, електрик,
Третій - плиточник і тесля,
А четвертий був сантехнік.
Галя мала добру вдачу,
Вміла так розставить сили,
Що мужі (всі не ледачі)
Безкоштовно все зробили.
Тепер в неї - єврохата,
Всі їй сиплять компліменти,
Усі бувші справно платять
На своїх чад аліменти.
-А що ми, дівчата, маєм?-
Каже крайня молодиця,-
Один чоловік миршавий,
Як не ледар, то п’яниця!
-Нам достаток тільки снився,-
Сумно мовила Ілонка,-
То хто в дурнях залишився:
Ми, чи Галька-вітрогонка?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Катерина Собова