Отцю духовному Олегу Маланяку
з любов’ю присвячується
Боже благословенний, не лишаєш
надії,
навіть як плоско влягаються
дивні (!) події...
й під Твоїм сонцем
чепуряться
й дощиком сієш
всі кажуть «я дію,
ось — дію»
а через серце подіями —
Ти один дієш!!
Через Свій Погляд з надією —
Ти один сієш...
Боже, благословен єси, не лиши
нас любові,
так як з небес
опускаються з словом:
люди? — смугасті!
в слові? — строкаті!
може мені буть як в сонці —
в Твоїй благодаті?
В Небі одні співслужилі оправдаються
словом,
інших в любові тягнуло
у сонячну повість,
Боже! повік не лиши нас любові...
25.10.2020,
з причастям,
слово зігріваюче отця духовного!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович