Гори…

Життя  як  полумя  багаття  серед  поля,
Що  мерехтить  танцюючи  із  вітром,
А  вітер  -  це  твоя  мінлива  доля,  
Він  може  й  розпалити,  й  загасити...

Ти  те,  що  у  твоїм  вогні  палає  -
Характер,  здібність,  совість,  нерви,  вчинки...
Одних  своїм  теплом  ти  зігріваєш,
А  інших  спопеляєш  до  жаринки!

Гори,  палай,  хай  іскри  розлетяться!
Хай  їх  підхопить  теплий  вітер  долі!
Ти  вигориш  в  золу  та  розгоряться
Нові  багаття  у  безмежнім  полі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Genyk Lys