***

Ти  вже  ідеш?  А  ми  ще  й  не  вітались.
Уже  летиш  в  тумани  і  дощі.
І  я  не  встигла  тобі  розказати,
Як  цього  року  ми  хотіли  жить.

Як  грілися  під  твоїм  щедрим  сонцем,
Як  слухали  мотив  твого  дощу,
Як  виглядали  крізь  тумани  у  віконце,
Пісень  співали  під  іскри  вогню.

Пробач  мені,  що  часом  я  хворію
І  тебе,  Осінь,  не  вітаю  так,  як  слід.
Та  насолоджуватися  тобою  завжди  вмію,
Бо  ти  одвічно  у  душі  моїй.

Знову  заварю  чай,  дістану  теплий  пледик.
Знов  напишу  вірша,  порину  у  думки.
Злітають  до  тепла  знову  лелеки.
Знову  минає  Осінь,  та  лишає  слід...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Альона Свиста