На спині вітру - прохолода,
На смуток човен захворів.
Висока осінь, наче мода,
Їй салютують димарі.
Ідуть на подіум берези
Довкола дзеркала ставка,
Минулим літом нетвереза
Біжить світ за очі ріка,
Та залишає у тумані
Таємний спогад, що як мить
Земного щастя, часом раннім -
В тобі прозрінням затремтить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Мацикур Володимир