Заплітає місяць вербам жовті коси.
Відшуміло літо на семи вітрах.
Кольорову хустку зодягнула осінь.
Відлетів у вирій запізнілий птах.
Сиротою стежка тулиться до поля.
Захлиснули скиби срібну далечінь.
Лебедем дівчИна опустила погляд.
Впала на калину одинока тінь.
Стихло за лісами журавлине скерцо.
Позолота ніжно землю огорта,
Як одвічна правда - невгамовне серце,
Опадають листям золоті літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Мацикур Володимир