Приховав синоптик інформацію,
що туман не вирветься з села.
На старій потрощеній акації
ділять сум ворона й омела.
Їм обом замкнувся на межі
цілий світ в туманному сувої.
Мов сліпі надуті сторожі,
глипають з акації старої.
Має птаха все ж пріоритет:
пережде імлу й зірвéться знову.
Омела й не думає про те,
бо ж навіки кинула швартови.
Фото Вікторії Кукли
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Галина_Литовченко