чи думали ви колись, що вашу душу можна врятувати?
– чи, може, ви думали, що її рятувати не треба?
чи думали ви про бога: чи він – просто вигадка,
чи той, хто створив оце все для того, щоб ви існували?
а може, ви судите про христа, як про героя казкової книжки?
коли згадуєте про смерть, чи згадуєте й про вашу?
чи ця думка, що й ви помрете, вас не лякає?
чи не хотіли б ви, щоб кардинали вбиралися, як генерали,
і на паску та на різдво перед папою марширували?
ну, це – жарти. я бачив світло, я знаю причину всього, що є.
колись, за тих самих обставин, ти тремтітимеш, а я заспокоюся.
а може, ви боїтеся, що з вас кепкуватимуть друзі,
якщо ви їм скажете, що віруєте? – ні?
перше, ніж декларувати свою недоношену думку,
варто її узгодити з тим, що бог є любов.
невже ти такий безпорадний, що мусиш пристати до зграї
безпритульних собак, щоб тинятися з ними вулицями?
чи ти так само, як вони, сміятимешся з гицля,
що прийде по ваші душі? чи втікатимеш? а чи втечеш?
такі люди, як ти, розіп'яли христа.
думаю, це дуже сумно: мати однісіньку думку,
та й ту помилкову: думку, що бога немає.
коли ти опинишся перед рилом своєї загибелі,
ти, як роблять всі дурні, молитимешся, й кликатимеш його,
та він не почує, бо знає, яке ти, по правді, стерво!
ти міг би подумати перш, ніж кричати, що бог помер.
так, він помер, і воскрес – тобі важко в таке повірити.
скинь полуду з очей, подивися правді у вічі:
він – один, хто тебе врятував би,
та ти його вже відштовхнув
after forever, black sabbath
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Bohuta_Julian