Скільки багатства у осені…
золото, золото, золото.
Ну, а зима сріблом сіється
холодно, холодно-холодно.
Кожному в світі дається багато.
О, скільки ласки, скільки любові
і скільки ніжності в мами…
Одній їй дано стільки мати.
Вітру дозволено в світі цім
легко так хмарами гратися.
Парусник крила розправить з ним,
буде із морем змагатися.
Кожному в світі дається багато.
О, скільки ласки, скільки любові
і скільки ніжності в мами…
Одній їй дано стільки мати.
Річка хлюпочеться й весело
чистою хвилею грається.
Сонце промінням золоченим
завжди і скрізь розсипається.
Кожному в світі дається багато.
О, скільки ласки, скільки любові
і скільки ніжності в мами…
Одній їй дано стільки мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Надія Башинська