Щоранку о сьомій із лишками
як сонна сливова мара
крадеться сіамською кішкою
осіння туманна пора.
І вулиць загострена вилиця,
за рогом обвита у плющ.
І охра - кленова сміливиця,
трояндовий вичахлий кущ...
Щоранку годинник до полудня
пришвидшує стрілок ходу.
Коли біля тебе є холодно
я в осінь ховаюсь руду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Окрилена