Ой, летіли гуси… Темінь стала…
Нічка їх під хмарами застала…
Хвилювались птахи, не мовчали,
Повернули клин свій до причалу.
Ой, летіли гуси, притомились.
До водиці нижче опустились,
А вона їх кликала до себе,
І тривога залишилась в небі…
Ой, летіли гусоньки, летіли,
На водицю темну вони сіли,
Викупали білі вільні крила,
Височінь згори на них зорила.
Напилися гусоньки водиці,
Стерегти їх берег заходився,
Спали птахи на воді до ранку,
Поки зникли зорі на світанку.
8.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Ганна Верес