було колись, я жив у країні казок.
я блукав долинами щастя, і не боявся нічого.
моя невинна любов водила мене за руку,
я думав, що це не скінчиться ніколи,
та це було ілюзією.
минали дні й роки; я змінив свою думку.
я став розуміти щастя дещо инакше,
і що ж? воно все не приходило.
я зрозумів, що життя – то не казка й не мрія,
а невинна любов – беззмістовне поняття, просто слова.
вона була ілюзією.
я потрапив у гігантський механізм
безладу та непорозуміння.
я загубився між його залізними колесами
та між його абсурдними законами;
я ходив там з очима, повними сліз
від однієї мари до иншої;
від ненависти до презирства;
від переляку до байдужости й отупіння.
тепер я розумію, що життя – просто гра.
ви граєте, хоч і здогадуєтеся, що переможця не буде.
хоч би як ти старався, ти програєш однаково.
коли вас не стане, світ не зупиниться й на хвилину. –
світ обертатиметься так само навіть тоді,
коли вже не буде кому це бачити
wheels of confusion, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=_zC-QYFK7Ro
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Bohuta_Julian