Святій Трійці
і Всеблагословенній
з любов’ю присвячується
Люди-кишки для глибокого лісу —
це інфекція...
З ревом ведмедя —
він реве й я реву —
не людське реветься
й не по-людськи
реветься...
Не знав того Гегель
не знав старий світ
не знав і Гельвецій!
Огненним з ведмедя —
він реве й я реву —
не людське
й не по-людськи реветься
Світська культура
іще ізітреться —
ведмідь реве
й я реву
це нелюдське — реветься!!
Дух Святий всміхається
демонічна культура
колоїдність
молодість «Боїнгів»...
але — образ
піднявсь
а за мною і ліс, і вибоїни!
Ми так з ним ще гукаємось
чистий ліс
й чистота відгукнеться —
він реве
й я реву
це нелюдське — реветься!!!!
Світу культура — це грунтування
але сила ж —
не в елоквенціях.
В товчі все, в товчі
культ — підготовчий,
що людський,
а натомість прорветься
Бог
і ікона мов бризки з блискавок
сама займеться —
над грунтами свавільними
світ — зареве
бо надлюдське
нелюдськи й реветься!..
27.10.2020,
ліс —
і в квартирі,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович