Людська душа безмежна і глибока,
Вона як океан ховає таємниці.
Вона така тендітна й ніжна, одинока,
Її прочитати можна тільки у зіницях.
Лише очі підкажуть, де шукати правду,
Де сумніви, бажання і любов.
Вони покажуть незалічені ще рани,
І місця через які тремтиш ти знов.
Добре, що люди не вміють читати по очах.
Моє має залишитись мені.
Проте тобі дозволю зазирнути в них,
Щоб ти побачив мої іскри зоряні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Mezu Svitlana