_____________________
Ми захопилися своєю всемогутністю,
Своєю владою - приборкали стихію... Та, приспані реальності відсутністю,
Самі собі плекали пандемію:
У свердловинах, в нафтових родовищах,
На схилах гір, в лісах напівспустошених..
Двоногі обездушені чудовиська
Ввірвались в Рай, хоч й не були запрошені.
Хмеліли ми від власної могутності,
Яка завжди була лише фантомною...
І кожен вчинок марафоном тупості
Нас наближав до миті перелемної!
Хто ми тепер? Як діти, жахом сковані,
В домівках заховалися від нападу.
Земля повстала, силою сплюндрована,
Тепер ми їй за все в стократ заплатимо!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Карпюк Оксана