Немає осені без бабиного літа,
Та й не буває весен без тепла.
Душа чиясь крилом добра зігріта,
А в когось пустка в серці й самота.
Та ці ж рядки -незрячі!Й на папері
Заплутались в чиїсь сліпі думки.
Прочинить осені хтось вкотре двері
Й пройде життям через свої роки.
Останній промінь сонячного світла -
Лиш перший крок на зустріч до зими.
У злеті мрій всі линуть знов до літа,
Вже не повернеш більш квітучої весни.
У всих свій вік...І зовсім інші люди
Приходять знову після нас,
Й ніхто не знає,що там далі буде:
Безсмерття має лиш невпинний час.
28.10.2020.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: Штундер Юлія