Десь у Африці дуже далекій,
Там, де пальми торкаються неба,
Сонце хмарці всміхнулось біленькій:
— Затуляти так землю не треба.
Дай пограюсь із мавпами трішки,
Подражню бешкетливих промінням,
Нехай стомляться в мавпочок ніжки!
Побажай їхнім мамам терпіння!
Мавпенята ж до сонця — байдужі,
Їм жирафчика тільки б дражнити:
— Нащо шия тобі довга, друже?!
Як з такою довжезною жити?!
Те розводить наївно руками:
— Ви питаєте, мавпочки, нащо?!
Хочу зірку дістати для МАМИ !
Неймовірну! Яскраву! Найкращу!
Ніч у Африці. З пальми листочки
Вітер тихо полоще у морі;
Обійнявшись з жирафчиком, мовчки
Мавпенята вдивляються в зорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: BeZodnia