генератори божевілля продають мені свій час.
якесь боже дитя, сидячи на осонні,
дарує мені внутрішній спокій.
на чорному засніженому небі
творяться вигадливі спокуси;
[i]сум вбиває навіть надлюдину[/i], –
плачуть наші батьки.
існує багато речей, які я ціную найбільше.
я зазираю до себе всередину, і зауважую,
що там – мій світ, і він облаштований добре.
я роблю все належним чином;
я роблю, що мені належить.
нинішнє століття – століття забобонів.
хіба ви не бачите, як уповільнився час?
відділяючи притомність ручним сепаратором,
наглядаючи за дітьми, що підростають та граються,
синхронічний гробокопач благословляє небо,
де срібні кораблі, омиті холодною плазмою,
намотують спіралі й змагаються з радіохвилями.
серед речей, що ціную в житті найбільше,
є дорогі мені спогади: теплі, приємні – всілякі.
чому я про це згадав? просто щоб трохи погрітися
і щоб було приємно.
спостерігальні очі з фольги та целулоїду
моргають і підказують, як тобі жити.
це – метафора, а насправді всі ці життєві поради
відтворює мій програвач: give peace a chance, bastard!
сміх, поцілунки, любов провадять мене все далі.
я – спіральний міський архітектор,
я будую за ваші гроші.
з усіх речей, які я ціную найбільше,
найбільше я ціную рідну землю.
я відчуваю, як від неї йде тепло,
і радію, бо це – дуже добре
spiral architect, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=lkx7SQ4Wuh0
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: Alisson