Осіннії клапті злітають з беріз,
Кружляє останній листок.
І небо холодне, холодне від сліз,
Надій запізнілих ковток.
А вітер, безстижий, зриває одежі,
З калини, ось там, де ставки.
А грона червоні, з любові, як перше,
І ролі не грають роки.
В кущах хризантеми нудьга загубилась,
Вагання розвіяв туман.
Любов, як спасіння, у серці лишилась,
А поза - брехня і обман.
Листочки розсипала осінь послідні,
За вітром лягли їх маршрути.
Прошу тебе, осене дуже, уклінно,
Мені щастя й спокій вернути.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893334
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: М.С.