Між холеними і немитими
У болоті не пригорнутися.
Не заснути і не проснутися,
Я узрітиму вітер з квітами,
Як побачу за межі заходу.
Світе тихий, очисти сонними,
Доки ходим шляхами темними,
Я узрітиму сонце з зірками.
Далі видно вже все, що світиться
Очі – душами, море – променем,
Живі – справою, мертві – спомином,
А іще – все, що в небо вміститься.
Ю.П.
2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Посух