Кохали? Ні! Ми просто грали ролі...
Вистава завершилась... Пишний сад
Троянд зів'яв не миттю, а поволі.
Панує тут велично листопад.
А де ж весна?.. Іде зима... По колу
Дороги замела усі назад...
Там міст горить із поржавілих колій,
Два поїзди по них спішать... Сльоза –
Те все, що залишилось нам з тобою...
Вперед шляху нема і не було.
Бринить надія рваною струною.
...І мріємо, щоб знову зацвіло?..
Оте бажання... Так!.. Лети стрілою!
В мої обійми у палкий полон.
© Володимир Верста
Дата написання: 24.09.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2020
автор: Володимир Верста