Полюбила хлопця я та й русявого.
Полюбила хлопця я кучерявого.
З ним стояли часто ми тут, на ґаночку,
розмовляли любо так аж до раночку.
Соловей виспівував нам на вишеньці,
і були сорочки в нас обох вишиті.
Дарував червонеє він намистечко,
цілував ще ніжнеє моє личечко.
Присипляв усіх ясний місяць, в хатоньці,
та не спалося чомусь моїй матінці.
А як зіронька зійшла в небі світлая,
вийшла з хатоньки до нас ненька рідная.
Рада матінка моя... Каже:"Донечко!
Подивись, зійти уже має сонечко.
Вийде з хатоньки до вас ще й твій таточко,
запитає, чи буде це наш зятечко?"
Полюбила хлопця я та й русявого.
Полюбила хлопця я кучерявого.
Рада матінка моя, радість в татонька,
бо сватів привів вже зять... повна хатонька.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2020
автор: Надія Башинська