Тобі й мені наснилася блакить

Тобі  й  мені  наснилася  блакить.
Дніпрова.  В  Світі  ...-чарівна,  єдина.
В  ній  казкою,  озвалася  на  мить,
І  задзвеніла  птахами,  країна.

Те  диво  я  не  знаю  як  назвать  -
Немов  розмова  серця  з  серцем  в  Раю,
І  я  блакить  очей  іду  шукать
В  яких  мов  сонце  хвилі  зігріває.

Тобі  й  мені  наснилася  блакить.
І  чайка  що  над  хвилями  літає
Мов  пароплав  рікою  все  спішить.
Веселкою  у  мандри  закликає.

Ті  мандри,  наче  стежка  у  Раю,
Та  згадка  серцю  –  мов  стара  билина.
Бо  очі  ті,  мов  води  чисті  п’ю,
В  часи  коли  гірчить  душа  полином.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2020
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)