[i]А я тебе так довго виглядала
В осінню мряку у зарюмсанім вікні,
В таємних силуетах-тінях на стіні,
Ти був зразком для мене, ідеалом.[/i]
Здавалось, мав ти наді мною силу:
Як тільки в усмішці здригалися вуста,
Я забувала, що вже осінь і сльота,
Назустріч йшла… ні, бігла… ні – летіла…
[i]Як та любов з коштовної піали,
Натхненний дощ нічний у творчості митця,
Ми певно думали, він буде без кінця –
І в зливу почуттів удвох пірнали…[/i]
… Осінні краплі падали-ридали,
Без сил стихали у багні сирих узбіч,
Коли назавжди йшла в осінню слізну ніч
Від тебе та, що довго виглядала…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2020
автор: Білоозерянська Чайка