Десь у зорях палав небокрай,
Невибаглива жовтня картина.
Гола стежка побігла у гай,
Де в намисті багряна калина.
Місяць сяйво своє розсипа
По ставку, куди впав покупатись.
Берег листям верба засипа,
І під нею вже нам не сховатись.
Не сховатись і не вберегти,
Почуття, ніби листя охапку…
Я тут буду… а там будеш Ти…
І на цьому поставимо крапку.
14.10.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2020
автор: Валентина Рубан