На мить прибралась золотом червленим,
Втонули в тій красі ліси й поля.
Туманом ностальгії шлейф зелений –
Яка ж мінлива голуба Земля,
Ще б з космосу побачити, здаля…
Глибини і морів, і океанів,
Маленькі екзотичні острови
І кратери ще діючих вулканів,
І чорні протитанкові рови...
Говорять, там, вгорі – потужний сканер…
Ми поки шепотом до них й на « ви».
25 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2020
автор: палома