Загорнувшись у мантію ночі,
Тишком-нишком підкралась дрімота
Й зазирнувши у втомлені очі,
Полонила нас маревом снів,
Повела до чарівної казки,
В нездійснене відкривши ворота,
Щоб змогли ми пізнати бажання
Наших мрій та незнаних чуттів
Й так до ранку...
До самого ранку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2020
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ