О як я чекав душевного повернення
І серця стуку твого
Тут поглядами навпроти
Ми так зараз близькі, як ніколи
Чи потрібні нам слова
По волоссю веду рукою
Як в дитинстві віднесеному рікою часу
У ті швидкоплинні роки
Коли ти в дитячому садку не могла відірватися від мене
А вихователька брала тебе на руки і всіляко заспокоювала
Зате я по дорозі на роботу все ніяк не міг заспокоїтися
Життя жорстока штука
У неї свої правила і свої зумовлені уроки
...Ми непомітно старіли а ви дорослішали
І кожен йшов по своїх щаблях земного буття
Дороги життя не бувають рівними
Радісні події чергуються з менш радісними
І весь час треба приймати рішення
Бажано не поспішно
Враховувати наслідки
Радують цвітіння
Засмучують листопады
Все безперервно змінюється
Суєта застить очі, грубіють почуття
Ми опиняємося по різних кінцях доріг
А душа батьківська ніколи
Ніколи не перестає уболівати вашими успіхами і невдачами
Ви відстоюєте свою думку
Наш життєвий досвід часто відкидається
І це зрозуміло
Вам самим проходити випробування визначені долею
Кожен вік має свої особливості і підводні камені
Тут і фізіологія і психологія
І сумісність характерів і обставини
А основа особистого земного буття духовне підняття
Зустрічі ж наші все рідше
У молодих період розкидання каменів
А у нас підійшов час їх збирати
Підсумок пережитого
Все це розуміючи
Цінуєш рідкісні зустрічі
Приторкання сердець
Неприйняття перешкод
Часто надуманих і несуттєвих
Проте заважаючих повному одкровенню...
О як я чекав душевного повернення
Колишньої спорідненості наших божественних душ...
листопад 2020р.
О родстве душ
эссе
О как я ждал душевного возврата
И сердца стука твоего
Здесь взглядами напротив
Мы так сейчас близки, как никогда
Нужны ли нам слова
По волосам веду рукою
Как в детстве унесённом рекою времени
В те быстротечные года
Когда ты в садике не могла оторваться от меня
А воспитательница брала тебя на руки и всячески успокаивала
Зато я по пути на работу всё не мог успокоиться
Жизнь жестокая штука
У неё свои правила и свои предопределённые уроки
...Мы незаметно старели а вы взрослели
И каждый шёл по своим ступеням земного бытия
Дороги жизни не бывают ровными
Радостные события чередуются с менее радостными
И всё время надо принимать решения
Желательно не поспешно
Учитывать последствия
Радуют цветения
Печалят листопады
Всё беспрерывно меняется
Суета застит глаза, грубеют чувства
Мы оказываемся по разным концам дорог
А душа родительская никогда
Никогда не перестаёт болеть из-за ваших удач и неудач
Вы отстаиваете своё мнение
Наш жизненный опыт часто отвергается
И это понятно
Вам самим проходить испытания предначертанные судьбой
Каждый возраст имеет свои особенности и подводные камни
Тут и физиология и психология
И совместимость характеров и обстоятельства
А основа личного земного бытия подняться духовно
Встречи же наши всё реже
У молодых период разбрасывания камней
А у нас подошло время их собирать
Итожа прожитое
Всё это понимая
Ценишь редкие встречи
Соприкосновения сердец
Неприятие препятствий
Часто надуманных и несущественных
Тем не менее мешающих полному откровению...
О как я ждал душевного возврата
Былого родства наших божественных душ...
ноябрь 2020г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Променистий менестрель