Тече річка невеличка... тут цвіте калина.
Умиває своє личко й співає дівчина.
Тихо-тихо біжить річка, її не спинити.
Ой красива ж та дівчина, її лиш любити.
А в тій річці козаченько коней напуває.
Він почув, як дівчинонька весело співає.
Там, де верби кучеряві низько нахилились,
між квітучих трав дівчина й парубок зустрілись.
Пустив коней випасатись в трави козаченько.
До душі йому красива дівчина-серденько.
Біжить річка невеличка, хвилями хлюпоче,
полонив козак той ніжне й серденько дівоче.
Козак погляду не зводить ще й цілує в личко
ту красиву дівчиноньку, гарну, невеличку.
Тихо-тихо біжить річка, місяць в ній в серпанку.
Вдвох гулятимуть сьогодні до самого ранку.
Тече річка невеличка... тут цвіте калина.
Ой щаслива у обіймах козака дівчина.
Тихо-тихо біжить річка, її не спинити.
Козак дівчині до пари, його лиш любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Надія Башинська