господи, яка ж вона приємна!
коли вона просто ходить повз мене туди й сюди,
вона не ходить, а тече, наче річка.
ніколи я ще не бачив нічого настільки гарного,
ніщо мене так ще не радувало.
невимушена й вільна – я думаю, зовсім дика.
мрія! це – просто мрія всякого чоловіка.
кохання з такою накладає такі зобов'язання,
що всяк би й замислився: а навіщо мені цей клопіт?
дика. тікай від неї щодуху.
ти ж бачиш: вона прагне тебе кохати.
нема чого й казати: просто розвернися
та йди галасвіта, аби лишень подалі.
вона – невимушена в сонячному світлі,
вона взагалі не бачила ночі.
вона так горить, як зірка на небі,
коли тій об'явили, що вона впаде,
і вже відомо коли, лиш невідомо, де.
я ніколи не був самотнім – сам не знаю, чому.
вона дасть мені знати правду, й я ту правду прийму.
вже зараз хтось мені каже: [i]зроби це, або помри[/i].
а може, [i]зроби це, й помри[/i] – різницю вловити важко.
я знаю: вона горить. я чую її тепло.
цей жар охопив мене повністю – такого ще не було.
я намагаюся бути обачним, як клятий канатоходець.
увага! тут – небезпека! не зупиняйся, минай!
їй прикортіло тебе кохати!
розвернися й тікай.
боже, помагай!
ти відчуваєш її вогонь, це підносить тебе до неба.
не дай себе обманути! це – приємно, але не треба.
walk away, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=jSYW3WT90EM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Alisson