Куди поділась радість літа
І не таке воно вже й тепле
І від трави вже мало сміху
І з будуна стаю вже ледве ледве
Куди подівсь зимовий настрій
І сніг вже радість не приность
Закутаюсь в перину в хаті
Бо слабувати з мене досить
Не піду по підсніжники весною
Не хочу і немає зким
Давно розсталися з тобою
І не сумую нізачим
Не знаю чо но осінь полюбив
Цей жовтий лист як я тепер
Він відірвався з гілки й полетів
А от куда сам не допер
Не поняв як покинув дім
Всі спогади залишив там
Я наналомав немало дрів
Та виноватий в цьому сам
В житті моєму катаклізм
Жара,тепло все розцвітає
А завтра хуртовина, сніг
І як житття обернеться ніхто не знає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Вічний Романтик