Вперше за багато місяців вірш попросив написати його) мабуть накипіло, мабуть третій рік без України це для мене випробування, але вірю, що воно ще триватиме не довго🙏
Додому
04.11.2020
Де верби мої? Дністрові мережива зеленню сизі?
Чи є ті сліди? Чи є ще під ними стежки?
Боюсь і тріпочу - бо ніби в запиленій книзі,
В життя мого книзі запутались цілі роки.
Дерева скидають поволі цю осінь, як втому.
І сині ліси кажуть серцю, що та далечінь
До відчаю рідна - веде до батьківського дому.
Додому... Стрічки журавлинних ключів
Розтанули там, а залишились туга і спомин,
І ця солов'їна, якою співає душа.
Моя Україно, хай де ми і хто ми
Та поки живемо - і ти в нас навіки жива❤️
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Парчевська Ольга