Блакитно-рожеве небо світанку
Рветься в свідомість, заповнює тишу.
Зріють вчорашніх думок ржаві цятки,
В мозок в’їдаються глибше і глибше.
Що є реальність? Це небо займисте?
Місяць лупатий? Степи неозорі?
Мною надуманих страхів намиста
Тих, що були, тих, що стануться скоро?
Не потонути в реальності штучній.
Не замарати цей світ в чорно-біле.
Блакитно-рожеве сяє не гучно.
Де, не згубити його, взяти силу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2020
автор: Пісаренчиха